Закарпатська Україна: шлях до воз’єднання

Нової доби доленосне світання,
Мов сонце по ночі, для нас зайнялось
У день, коли прагнення до возз’єднання
Звершилося, сталось, навіки збулось!
В єдиній державі — єдині надії,
Допоки єдина, у злагоді путь.
Нас сили ніякі, ніякі стихії
Ніколи, нізащо, нічим не зіб’ють.

Складний і неоднозначний шлях пройшло в своєму розвитку Закарпаття, ще складнішою була доля його населення. Перебуваючи протягом століть під владою чужоземних держав, закарпатці відчули на собі вплив різних суспільно-економічних формацій, державних режимів і культур.
Займаючи цікаве й оригінальне геополітичне становище, наш край об’єктивно зазнавав активного впливу як із Заходу, так і зі Сходу, панівні класи різних держав цих двох регіонів нерідко намагалися в своїх інтересах використовувати становище Закарпаття як міст між Заходом і Сходом.
29 червня 1945 р. із возз’єднанням Закарпаття з Україною здійснилося те, про що століттями мріяли мільйони українців, розкиданих по всіх усюдах, розділених горами й кордонами – жити в єдиній українській родині.