Захист інвалідів

Основні поняття

  Інвалідом  є  особа  зі  стійким  розладом  функцій організму,  зумовленим  захворюванням, наслідком  травм  або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження  життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті. (Стаття 2. Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”)
…інвалід –  особа  зі  стійким  розладом  функцій   організму, зумовленим  захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами  розумового  чи  фізичного  розвитку,  що   призводить   до обмеження  нормальної життєдіяльності,  викликає в особи потребу в соціальній допомозі і  посиленому  соціальному  захисті,  а  також виконання  з 
боку держави відповідних заходів для забезпечення її законодавчо визначених прав;
дитина-інвалід – особа віком  до  18  років  (повноліття)  зі стійким  розладом  функцій організму,  зумовленим  захворюванням, травмою  (її  наслідками)  або  вродженими  вадами  розумового  чи фізичного   розвитку,   що   призводить  до  обмеження  нормальної життєдіяльності та викликає  необхідність  надання  їй 
соціальної допомоги і захисту;
реабілітація інвалідів  –  система  медичних,  психологічних, педагогічних, фізичних, професійних, трудових заходів, спрямованих на надання особам допомоги у відновленні та компенсації  порушених або    втрачених   функцій   організму,   усуненні   обмежень  
їх
життєдіяльності  для  досягнення  і   підтримання   соціальної   і матеріальної  незалежності,  трудової  адаптації  та  інтеграції в суспільство… (Стаття 1. Закон України “Про реабілітацію інвалідів в Україні”).

 

Основні права

   Держава гарантує  інвалідам  дошкільне  виховання, здобуття  освіти  на  рівні,  що  відповідає  їх   здібностям    і можливостям. Дошкільне  виховання,  навчання  інвалідів  здійснюється    в загальних або спеціальних дошкільних та навчальних закладах.
   Професійна   підготовка    або    перепідготовка    інвалідів здійснюється з урахуванням медичних показань і  протипоказань  для наступної трудової діяльності. Вибір форм  і  методів  професійної підготовки  провадиться  згідно  з  висновками   медико-соціальної
експертизи.
   При  навчанні,  професійній  підготовці  або   перепідготовці інвалідів  поряд   із   загальними    допускається    застосування альтернативних форм навчання.
  Обдаровані діти-інваліди мають право  на  безплатне  навчання музики, образотворчого, художньо-прикладного мистецтва у загальних навчальних  закладах  або  спеціальних  позашкільних    навчальних закладах. (Стаття 21. Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”)
   Інваліди забезпечуються засобами спілкування, що полегшують   їх  взаємодію  між  собою  та  з  іншими  категоріями населення.  Порядок і  умови  такого  забезпечення  передбачаються місцевими    органами   виконавчої   влади,   органами   місцевого
самоврядування за участю громадських організацій інвалідів.
   Інваліди першої та другої груп мають право на  позачергове  і пільгове встановлення квартирних телефонів за рахунок коштів Фонду соціального  захисту  інвалідів.  Порядок  і  умови   встановлення телефонів  інвалідам  визначаються  Кабінетом  Міністрів України з
урахуванням  пропозицій  всеукраїнських  громадських   організацій інвалідів.
  Інвалідам першої,  другої груп і сім’ям,  у складі яких є два або більше інвалідів,  оплата  послуг  електрозв’язку  за  місцеві телефонні    розмови   з   квартирних   телефонів   за   почасовим (похвилинним,  посекундним) обліком їх  тривалості  встановлюється тільки за їх згодою.
   Інвалідам першої,   другої   груп  по  зору  надається  право безплатного користування радіотрансляційною точкою. (Стаття 35. Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”)
   Матеріальне,   соціально-побутове   і  медичне забезпечення  інвалідів  здійснюється  у  вигляді  грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, технічними  й  іншими  засобами,  включаючи  друковані  видання із
спеціальним  шрифтом,  звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також  шляхом  надання  послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній     реабілітації,    побутовому    та    торговельному обслуговуванню.  (  Стаття  36  із  змінами,  внесеними  згідно із
   Законом N 1773-IV ( 1773-15 ) від 15.06.2004 ) (Стаття 36. Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”)
   При здійсненні реабілітаційних заходів інваліди  мають  право на:
– поважливе і    гуманне    ставлення    з   боку   працівників реабілітаційних установ;
– вибір виду реабілітації і реабілітаційної установи;
– отримання інформації про  свої  права,  обов’язки,  умови  та форми здійснення
– реабілітаційних заходів;
– відмову від реабілітаційних заходів;
– конфіденційність інформації   особистого  характеру,  в  тому числі стосовно особливостей і характеру ураження здоров’я;
– захист своїх прав  і  законних  інтересів,  у  тому  числі  в судовому порядку.
   Інваліди, законні  представники  дітей-інвалідів  мають право брати  участь  у   розробці   реабілітаційних   заходів.   Законні представники дітей-інвалідів мають право брати  участь  у  процесі проведення реабілітаційних заходів.
   При здійсненні    реабілітаційних    заходів    діти-інваліди користуються   всіма   правами,   визначеними  в  цій  статті  для інвалідів.  Права дітей-інвалідів реалізуються за рішенням  чи  за участі їх законних представників.
   Інваліди, діти-інваліди,   які   проходять   реабілітацію   в реабілітаційних установах у сільській  місцевості,  забезпечуються реабілітаційними  установами транспортним обслуговуванням до місця реабілітації і до місця проживання безоплатно. (Стаття 31. Закон України “Про реабілітацію інвалідів в Україні”).

Медико-соціальна експертиза

   Порядок та умови  визначення  потреб  у  зв’язку  з інвалідністю встановлюються на підставі висновку медико-соціальної експертизи та з врахуванням здібностей до професійної і  побутової діяльності інваліда. Види і обсяги необхідного соціального захисту інваліда надаються у  вигляді  індивідуальної  програми  медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації.
  
Індивідуальна програма реабілітації є обов’язковою для виконання державними органами, підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями. (Стаття 5. Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”)
   Інвалідність і ступінь  втрати  здоров’я  повнолітніх  хворих встановлюються   медико-соціальними   експертними   комісіями,   а неповнолітніх     –      лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів.
   Огляд повнолітніх    хворих,    інвалідів,    дітей-інвалідів проводиться за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу після проведення діагностичних, лікувальних і  реабілітаційних  заходів  за  наявності  даних,  що підтверджують  стійке  порушення  функцій  організму,  обумовлених захворюваннями,  наслідками  травм  чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
   Залежно від  ступеня  розладу  функцій організму та обмеження життєдіяльності особі, визнаній інвалідом,  встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.
   Перша група  інвалідності  поділяється  на  підгрупи  А  і  Б залежно від ступеня втрати здоров’я інваліда та обсягів потреби  в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.
   До підгрупи  А  першої групи інвалідності відносяться особи з виключно високим ступенем втрати здоров’я, надзвичайною залежністю від  постійного  стороннього  догляду,  допомоги або нагляду інших осіб і які фактично не здатні до самообслуговування.
   До підгрупи Б першої групи інвалідності відносяться  особи  з високим  ступенем  втрати  здоров’я,  значною залежністю від інших осіб у забезпеченні життєво важливих соціально-побутових функцій і які    частково    здатні    до    виконання   окремих   елементів самообслуговування. 
  Особам у  віці   до   18   років   лікарсько-консультативними комісіями    лікувально-профілактичних   закладів   встановлюється категорія “дитина-інвалід”.
   Встановлення інвалідності   і   ступеня    втрати    здоров’я супроводжується  складанням  індивідуальної  програми реабілітації інваліда,  дитини-інваліда,  що визначає реабілітаційні заходи і терміни їх реалізації.
   Медико-соціальні експертні комісії визначають:
– ступінь обмеження життєдіяльності особи, стан працездатності, групу інвалідності, причину і час настання інвалідності внаслідок загального   захворювання,   трудового каліцтва чи професійного захворювання;
– види трудової  діяльності,  рекомендовані  для  інваліда   за станом його здоров’я;
– причинний зв’язок інвалідності із захворюванням чи каліцтвом, що виникли в дитинстві, уродженим дефектом;
 – ступінь втрати  здоров’я,  групу,  причину,  зв’язок  і   час настання   інвалідності   громадян,   які   постраждали  внаслідок політичних репресій або Чорнобильської катастрофи;
– ступінь стійкого  обмеження  життєдіяльності  у  хворих   для направлення їх у стаціонарні установи соціального обслуговування;
– медичні показання  на право одержання інвалідами спеціального автотранспорту і протипоказання до керування ним…
   …Медико-соціальні експертні  комісії  зобов’язані  забезпечити своєчасний огляд  (переогляд)  повнолітніх  хворих,  інвалідів,  а лікувально-консультативні     комісії    лікувально-профілактичних закладів і дітей-інвалідів стосовно інвалідності і ступеня  втрати
здоров’я.
   Медико-соціальні послуги  з огляду повнолітніх осіб і послуги лікарсько-консультативних комісій з огляду неповнолітніх надаються безоплатно.
(Стаття 7. Закон України “Про реабілітацію інвалідів в Україні”).

 

Виплати грошових компенсацій

   Виплата грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування
   Грошові компенсації   на   бензин,    ремонт    і    технічне обслуговування   спеціального  автотранспорту  та  на  транспортне обслуговування виплачуються  інвалідам,  на  дітей-інвалідів,  які відповідно   до   законодавства   мають   право   на 
забезпечення спеціальним автотранспортом.
   Грошова компенсація     на     транспортне     обслуговування виплачується  інвалідам,  законним  представникам дітей-інвалідів, які перебувають на обліку для одержання автомобілів,  а також  які мають  право  на  забезпечення  автомобілями і за власним бажанням відмовилися  від  їх  одержання  і  бажають   отримувати   грошову компенсацію  
чи   які   не   одержали   автомобілі  у  зв’язку  з протипоказаннями для їх керування.
   Після одержання     інвалідом,     законним     представником дитини-інваліда спеціального автотранспорту виплата йому грошової компенсації   на   транспортне   обслуговування   припиняється   і виплачується  грошова  компенсація  на  бензин,  ремонт і технічне обслуговування автомобіля.
   Грошова компенсація   на   бензин,    ремонт    і    технічне обслуговування   автомобілів   виплачується   інвалідам,  законним представникам  дітей-інвалідів,   які   забезпечені   автомобілями безоплатно   чи  на  пільгових  умовах  або  які  мають  право  на забезпечення  спеціальним   автотранспортом   безоплатно   чи   на пільгових   умовах,   але   не   одержали   його   і  користуються автомобілями, придбаними за власні кошти.
   Грошові компенсації   на   бензин,    ремонт    і    технічне обслуговування   спеціального  автотранспорту  та  на  транспортне обслуговування  призначають   і   виплачують   органи   праці   та соціального захисту населення… (Стаття 28. Закон України “Про реабілітацію інвалідів в Україні”)
   Виплата грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування
   Грошова компенсація  замість  санаторно-курортної  путівки  і компенсація  вартості  самостійного санаторно-курортного лікування виплачується інвалідам,  законним представникам дітей-інвалідів на підставі  медичних  рекомендацій  відповідно до законодавства,  що визначає їх право на безоплатне  забезпечення  санаторно-курортним
лікуванням.
   Грошову компенсацію  замість  санаторно-курортної  путівки  і компенсацію вартості самостійного  санаторно-курортного  лікування призначає   і  виплачує  місцевий  орган  виконавчої  влади,  який відповідно  до  своїх  повноважень  забезпечує  санаторно-курортне лікування інвалідів, категорії яких визначені законом… (Стаття 29. Закон України “Про реабілітацію інвалідів в Україні”).

 

Засоби реабілітації

   Держава забезпечує розробку, виробництво, закупівлю технічних та   інших   засобів  реабілітації,  спеціального  автотранспорту, виробів медичного призначення для соціальної адаптації, полегшення умов  праці  і  побуту,  спілкування  інвалідів,  дітей-інвалідів, поширює інформацію про таку продукцію.
   Технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів є:
– засоби для пересування;
– спеціальні засоби для самообслуговування;
– спеціальні засоби для догляду;
– спеціальні засоби для  орієнтування,  спілкування  та  обміну інформацією;
– спеціальні засоби   для   освіти  (включаючи  літературу  для сліпих) і занять трудовою діяльністю;
– протезні вироби   (включаючи   протезно-ортопедичні   вироби, ортопедичне взуття і спеціальний одяг);
– спеціальне фізкультурно-спортивне  обладнання  і спорядження, спортивний інвентар.
   Виробами медичного призначення є прилади,  комплекси, системи обладнання,    інструменти,   пристрої,   імплантанти,   приладдя, матеріали або інші вироби,  призначені для діагностики,  лікування та профілактики захворювань.
   Рішення про   забезпечення  інвалідів  технічними  та  іншими засобами реабілітації,  виробами медичного призначення приймається медико-соціальними експертними комісіями (лікарсько – консультативними  комісіями   лікувально-профілактичних закладів  –  щодо дітей-інвалідів) на підставі медичних показань і протипоказань, а також соціальних критеріїв.
   За медичними показаннями встановлюється необхідність  надання інваліду   технічних   та   інших  засобів  реабілітації,  виробів медичного призначення,  що забезпечують компенсацію  або  усунення стійких обмежень життєдіяльності інваліда.
   За соціальними критеріями встановлюється необхідність надання інваліду  технічних  та  інших   засобів   реабілітації,   виробів медичного  призначення  для  відновлення  втрачених  або придбання нових професійних знань,  навичок та умінь,  соціальної адаптації,
занять фізичною культурою і спортом,  задоволення духовних потреб, дозвілля.
   Державне замовлення      на      забезпечення      інвалідів, дітей-інвалідів   технічними   та  іншими  засобами  реабілітації, виробами  медичного   призначення,   спеціальним   автотранспортом здійснюють  у  межах  своїх повноважень органи праці та соціальної
політики, охорони здоров’я…
…Діти-інваліди мають   пріоритетне   право   на   забезпечення технічними та іншими  засобами  реабілітації,  виробами  медичного призначення. (Стаття 26. Закон України “Про реабілітацію інвалідів в Україні”).