Легальна заробітна плата - соціальний захист кожного
Ст.43 Конституції України гарантує кожному громадянину право заробляти собі на життя працею та отримувати за це винагороду у вигляді заробітної плати, не нижчої від визначеної законом. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.
Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2023 року - 6700,00 грн., з якої повинні бути сплачені усі податки та єдиний соціальний внесок. А це означає, що розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної зарплати. Якщо працівнику нараховано заробітну плату меншу мінімальної та здійснено нарахування єдиного соціального внеску із суми різниці між мінімальною заробітною платою та фактично нарахованою, страховий стаж для обчислення пенсій розраховуватиметься з врахуванням сплати внеску від фактично нарахованої (заробленої працівником) заробітної плати.
Підприємства, установи, організації та громадяни - суб’єкти підприємницької діяльності, при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства , нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків і порушення норм законодавства щодо виплати заробітної плати.
Чимало роботодавців ігнорують гарантований рівень мінімальної заробітної плати і, бажаючи уникнути зайвих, на їхню думку, витрат, видають працівникам зарплату в «конвертах». Погоджуючись на одержання зарплати в «конвертах» , громадяни України свідомо обкрадають самі себе. Бо лише офіційно оформлений найманий працівник може відчувати себе соціально захищеним. Усна домовленість жодним чином не фіксується юридично, роботодавець сплачує стільки, скільки вважає за потрібне і доти, поки вважає за потрібне. Працівник не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї зарплати та трудового стажу. Такі явища, як зарплата в «конвертах» та робота без оформлення трудових відносин, мають глибокі корені й руйнують суспільство зсередини, позбавляючи майбутнього тих, хто отримує неофіційну заробітну плату.
Легалізація заробітної плати актуальна з двох причин:
- збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, в т.ч. до Пенсійного фонду України;
- соціальні гарантії для найманих працівників, розмір яких залежить від тривалості страхового стажу.
Працівник, який отримує зарплату в «конверті» офіційно вважається непрацюючим. Йому не зараховується страховий стаж, а відповідно:
- не одержує пенсію по віку;
- звільнення в будь-який час, без жодних компенсацій;
- немає права на відпустку, права на оплату лікарняних та допомогу по безробіттю, права не працювати у вихідний та святковий день, права на охорону праці, права на соціальне нарахування.
Здебільшого проблемним питанням щодо легалізації заробітної плати виникає у суб’єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, тобто підприємець, частково приховуючи виручку від реалізації товарів, робіт, послуг, виплачує доходи найманим працівникам, які не обліковані в бухгалтерських документах, а також використовує працю найманих працівників, офіційно не зареєстрованих як наймані особи. Найнижчий рівень заробітної плати недотримання керівниками мінімальних гарантій є в галузі сільського господарства, торгівля та супутніх послугах.
За інформацією відділу обслуговування громадян №2 (СЦ м.Виноградів) ГУ ПФУ в Закарпатській області