Відновленням Великої Олександрівки в межах президентської програми «Пліч-о-пліч» опікується Закарпаття
Уже друга війна випала на долю Ніни Григорівни Носик, мешканки Великої Олександрівки Херсонської області. Згадує, як першу зустріла малою дівчинкою, іншу – в поважному віці.
«Єдине, що давало сили пережити окупацію, – це надія, що скоро все закінчиться і прийдуть наші хлопці», – ділиться пані Ніна.
Усе своє життя вона провела в рідному селищі: працювала кухаркою-кондитеркою, доглядала господарство й не уявляла, що знову доведеться пізнати жахи війни.
89-річна жінка за весь час російської окупації не залишала рідне селище. Вона з донькою ховалася від ворожих обстрілів поміж стінами оселі. Під час одного з них снаряд розірвався за кілька будинків, однак пошкодив майже всі хати на їхній вулиці. Вибуховою хвилею вибило шибки і в домі пані Ніни.
Разом із донькою жінка подала заявку на отримання компенсації за програмою єВідновлення, а сьогодні в їхній домівці вже встановили нові вікна.
«Я й не сподівалася, що так швидко відремонтують будинок. Сумнівалася, чи варто навіть подавати заявку через одні лиш вікна, адже в людей і зовсім домівки поруйновані. Так вдячна хлопцям за допомогу, адже самотужки точно не зробили б це», – каже Ніна Григорівна.
Відновленням Великої Олександрівки в межах президентської програми «Пліч-о-пліч» опікується Закарпаття.
