Сьогодні в Україні вшановують пам’ять усіх, хто загинув у Бабиному Яру.
Сьогодні, 29 вересня, минають 82-і роковини початку масових розстрілів мирного населення, вчинених гітлерівцями в урочищі Бабин Яр під час окупації Києва у ході Другої світової війни.
Близько ста тисяч жертв цього нацистского злочину - військовополонені і цивільні громадяни, серед яких були представники єврейської національності і ті, хто намагалися їх урятувати: українці, роми, караїми, учасники українського визвольного руху, заручники, порушники комендантської година, «саботажники», пацієнти психіатричної клініки.
«Ніколи знову» - це була відповідь цивілізованого світу на численні злочини тоталітарних режимів минулого століття, данина памʼяті жертв, шана мужності героїв, нескореності народів та самопожертві праведників.
Але, на жаль, у XXI столітті все ще існує та намагається диктувати свої умови інший світ - тоталітарний, людиноненависницький, терористичний.
Той, що в особі російської федерації знову приніс війну і геноцид на українську землю. Нацизм в росії відроджується в рашизмі, сповідуючи ту ж саму політику «розвʼязання національного питання» (за версією рашистів - українського) та застосовуючи практично ті ж самі методи: масові страти, вбивства з особливою жорстокістю, фізичні та моральні тортури, спалювання тіл з метою приховати свої злочини, викрадення та вивезення людей, зокрема дітей.
Світ має памʼятати - геополітичні мир і безпека можливі тільки після повного знешкодження агресора та притягнення винних до відповідальності, як свого часу було покарано нацистських злочинців. Відсторонитися, вочевидь, не вийде. Непокаране зло має властивість розповзатися все далі. Доказів і свідків у процесі над московським тоталітарним режимом, що сьогодні чинить терор на українській землі, вже є більше ніж достатньо...
Схиляємо голови в скорботі за невинними жертвами тоталітарного режиму.
