ПАМ’ЯТКА щодо недопущення пожеж в агропромисловому комплексі
З настанням пожежонебезпечного періоду різко зростає ймовірність загорання лісів, торфовищ та сільгоспугідь.
Основними причинами виникнення пожеж в агропромисловому комплексі є сукупність погодних факторів, недотримання правил пожежної безпеки та планів дій щодо пожежного захисту лісів, торфовищ та сільгоспугідь у пожежонебезпечний період.
З метою недопущення виникнення пожеж та
з урахуванням правового режиму воєнного стану пропонується:
- провести інструктивні наради з керівниками, головними інженерами, механіками сільгосппідприємств щодо забезпечення пожежної безпеки на період збирання та зберігання врожаю і заготівлі грубих кормів;
- скласти та затвердити схематичні плани протипожежного захисту врожаю, на яких нанести: смуги прокосів, місця розміщення зернотоків, зерноскладів, польових станів, скиртування грубих кормів, місць встановлення знаків пожежної безпеки, тракторів з плугами, перекриття тимчасових доріг тощо;
- підготувати до використання пожежну і спеціальну техніку, обладнання та інвентар для гасіння пожеж, створити резерв пально-мастильних та вогнегасних матеріалів, провести навчання відповідальних працівників;
- поновити мінералізовані смуги, систему протипожежних бар’єрів, канав у лісових масивах, відновити, обладнати та привести у відповідність протипожежне водопостачання, підготувати для забору води всі наявні водонапірні башти, пожежні водоймища і пірси, інші інженерно-технічні споруди протипожежного призначення та під’їзні дороги до них;
- забезпечити сертифікованими вогнегасниками об’єкти сільськогосподарського виробництва, провести роботу щодо вогнезахисної обробки дерев’яних конструкцій зерноскладів і складів грубих кормів;
- організувати виготовлення агітаційних матеріалів щодо збереження врожаю від вогню (трафарети, листівки, панно, знаки безпеки тощо) і встановити їх у місцях збирання врожаю, зберігання та переробки зерна і грубих кормів.
Недотримання правил пожежної безпеки (випалювання сухостою, необережне поводження з вогнем, непогашений сірник, недопалок) може стати причиною масштабних пожеж.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ!
Випалювання стерні, сухої рослинності та її залишків на полях, уздовж доріг, лісосмуг, що забруднює повітря на величезних просторах, а також може призвести до пожеж у лісах, на присадибних ділянках, при цьому виникає загроза перекидання вогню на житлові будинки, значного задимлення автошляхів, що завдає великої шкоди природному середовищу та життю і здоров’ю людини.
Альтернативою бездумному спалюванню соломи та післяжнивних решток може стати застосування їх в якості органічних добрив або виробництво солом’яних пелетів і спалювання їх для одержання теплової енергії, що може бути використана для потреб господарства, а також використання біодеструкторів стерні, які прискорюють утворення гумусу та покращують якість ґрунтів.
Чинним законодавством України передбачені можливість та умови випалювання сухої рослинності, а також відповідальність за їх порушення. Про це йдеться у пункті «б» статті 91 (Обов’язки власників земельних ділянок) Земельного кодексу України, статті 96 (Обов’язки землекористувачів), які зобов’язують користувачів та власників дотримуватись вимог законодавства про охорону довкілля, а стаття 211 передбачає відповідальність за порушення земельного законодавства. Статтею 56 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із Законом.
Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Відповідно до Закону України від 19 лютого 2021 року № 1259-IX«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, на торфовищах та землях інших категорій» (далі - Закон України № 1259-IX) забезпечення пожежної безпеки покладається на:
- власника земельної ділянки та іншого об’єкта нерухомого майна;
- наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об’єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором оренди;
керівника (керівників) суб’єкта господарювання.
Законом України № 1259-IX передбачено зміни щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, на торфовищах та землях інших категорій, встановлено обов’язок землекористувачів:
- не допускати випалювання сухої рослинності або її залишків із порушенням порядку, встановленого Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України;
- обкошувати (з прибиранням скошеного) та оборювати земельні ділянки, прилеглі до торфовищ, полезахисних лісових смуг, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, у смугах відведення автомобільних доріг і залізниць.
Особи, винні у випалюванні сухої рослинності або її залишків із порушенням порядку, встановленого Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, в прибережних захисних смугах та на островах, несуть відповідальність за порушення водного законодавства.
Крім того, до особливо цінних земель віднесено торфовища у складі водно-болотних угідь міжнародного значення.
ПАМ’ЯТАЄМО, ЩО ПОПЕРЕДИТИ ПОЖЕЖІ ЗНАЧНО ЛЕГШЕ, НІЖ ЇХ ГАСИТИ!
