Туризм та рекреація

Успішно розвиваються партнерські зв’язки Берегівського району із різноманітними регіонами України, а також із сусідніми державами: Угорщиною, Словаччиною, Румунією, Польщею.
  
На ринку туристичних послуг Закарпаття Берегівщина вирізняється своєю привабливістю: наявними термальними водами, оздоровчими закладами, відпочинком на річках Тиса, Боржава, Дийдівському озері,затишними сільськими садибами, де гостинні господарі радо приймуть Вас; екскурсійними маршрутами, що проляжуть селами району, міста Берегова і відкриють для Вас неповторність пам’яток культури та архітектури, яка представлена майже всіма європейськими стилями.
    Унікальність краю – традиційне для закарпатців виноградарство та виноробство. Берегівські вина не уступають своїми смаковими якостями кращим європейським марочним аналогам. Дегустація вин , розповідь про їх виготовлення, знайомство з предметами побуту, які використовуються при виготовленні вин, – все це очікує на гостей Берегівщини.

 

Правила поведінки на воді!

Найбільш корисний відпочинок влітку – це відпочинок на воді. Відпочиваючи на воді, завжди треба пам’ятати про безпеку.
Першою умовою безпечного відпочинку на воді є вміння плавати. Навчитись плавати потрібно кожному громадянину нашої країни. Людина, яка добре плаває, почуває себе на воді спокійно, упевнено, у випадку необхідності може надати допомогу товаришу, який потрапив в біду.
Навіть той, хто добре плаває, повинен постійно бути обережним, дисциплінованим і суворо дотримуватись правил поведінки на воді.
Знання та виконання правил поведінки на воді є запорукою безпеки вашого життя та життя ваших дітей, а також отримання задоволення від відпочинку. Необхідно звернути особливу увагу на роз’яснювальну роботу з дітьми в школі, вдома, у дитячих оздоровчих установах, а також у засобах масової інформації.
Варто пам’ятати, що основними умовами безпеки є:

• – правильній вибір та обладнання місць купання;
• – навчання дорослих і дітей плаванню;
• – суворе дотримання правил поведінки під час купання і катання на плавзасобах;
• – постійний контроль за дітьми у воді з боку дорослих.
Загальні правила поведінки на воді
• 1. Відпочинок на воді (купання, катання на човнах ) повинен бути тільки у спеціально відведених місцевими органами виконавчої влади та обладнаних для цього місцях.
• 2. Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби.
• 3. Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду при швидкості вітру до 10 м/сек, температурі води – не нижче +180С, повітря – не нижче +240С.
• 4. Перед купанням рекомендується пройти огляд лікаря.
• 5. Після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5-2 години.
• 6. Заходити у воду необхідно повільно, дозволяючи тілу адаптуватися до змін температури повітря та води.
• 7. У воді варто знаходитись не більше 15 хвилин.
• 8. Після купання не рекомендується приймати сонячні ванни, краще відпочити у тіні.
• 9. Не рекомендується купатися поодинці біля крутих, стрімчастих і зарослих густою рослинністю берегів.
• 10. Перед тим, як стрибати у воду, переконайтесь в безпеці дна і достатній глибині водоймища.
• 11. Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно.
• 12. Кататися на човні (малому плавзасобі) дозволяється тільки після отримання дозволу та реєстрації у чергового по човновій станції.
Під час купання не робіть зайвих рухів, не тримайте свої м’язи у постійному напруженні, не гоніться за швидкістю просування на воді, не порушуйте ритму дихання, не перевтомлюйте себе, не беріть участі у великих запливах без дозволу лікаря і необхідних тренувань.

Правилами поведінки на воді забороняється.
• 1. Купатися в місцях, які не визначені місцевими органами виконавчої влади та не обладнані для купання людей.
• 2. Залазити на попереджувальні знаки, буї, бакени.
• 3. Стрибати у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього.
• 4. Пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів.
• 5. Використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин, надувні матраци та інше знаряддя, не передбачене для плавання.
• 6. Плавати на плавзасобах на пляжах та інших місцях, які відведені для купання.
• 7. Вживати спиртні напої під час купання.
• 8. Забруднювати воду і берег (кидати пляшки, банки, побутове сміття і т.д. ), прати білизну і одяг у місцях, відведених для купання.
• 9. Підпливати близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання.
• 10. Допускати у воді грубі ігри, які пов’язані з обмеженням руху рук і ніг.
• 11. Подавати помилкові сигнали небезпеки.
• 12. Заходити глибше, ніж до поясу дітям, які не вміють плавати.
• 13. Купання дітей без супроводу дорослих.
Правила поведінки для дітей

• 1. Купання дозволяється в спеціально обладнаних місцях, визначених місцевими органами виконавчої влади, під наглядом дорослих (педагогів, керівників або батьків).
• 2. До купання допускаються групи дітей до 10 чоловік під наглядом одного відповідального, що вміє добре плавати і знає прийоми рятування на воді.
• 3. Біля місця купання має бути обладнаний медичний пункт, а в разі його відсутності купання має здійснюватись під наглядом медпрацівника.
• 4. Місця купання обладнуються рятувальними постами з рятувальними засобами. Крім того, в місцях купання дітей ретельно перевіряється дно аварійно-рятувальними службами, про що складається паспорт перевірки, вимірюється температура води і повітря.
• 5. Діти допускаються до купання після огляду лікарем.
• 6. Роздягання та одягання дітей проводиться під наглядом організатора купання (одяг кожної дитини викладається у рядки окремими купами).
• 7. До і після купання проводиться перевірка наявності дітей шляхом шикування їх в ряд у відповідності до своїх куп одягу.
• 8. Відповідальний за купання повинен:
• – нагадати дітям правила поведінки на воді до початку купання;
• – увійти у воду першим (до дозволеної межі), а вийти останнім.
• 9. При особистому купанні дітей дорослі зобов’язані постійно спостерігати за дітьми, що купаються.
Надання невідкладної медичної допомоги постраждалим на воді
Серед загроз здоров’ю людини, які потребують невідкладної медичної допомоги, найбільш часто, при нещасних випадках на воді зустрічаються переохолодження і утоплення.
У разі загального переохолодження необхідно провести заходи, які відвертають можливість подальшого переохолодження. Мокрий одяг знімають, а хворого загортають в ковдру, можна зробити декілька активних фізичних вправ. Не слід давати алкоголь через те, що він підвищує потребу в кисні і може спровокувати виникнення судом. При виникненні локального переохолодження, або відмороження, невідкладна допомога полягає у відігріванні уражених холодом ділянок шкіри з метою відновлення кровообігу в цих зонах. Пропонується зігрівання тканини занурюванням уражених частин тіла у воду, підігріту до температури 30-400С, на 15-20 хв. Після цього відморожену частину тіла слід висушити і накласти асептичну пов’язку, покрити теплим одягом. При неможливості зігрівання теплою водою необхідно застосувати розтирання уражених ділянок шкіри спиртом етиловим або горілкою, дотримуючись заходів безпеки, направлених на запобігання механічного ушкодження відшарованої шкіри та інфікування.
При утопленні необхідно якнайшвидше витягти постраждалого з води. Рятувати потопаючих приходиться, коли: потопаючий знаходиться на поверхні, тільки що зник під водою або пробув під водою декілька хвилин. В цих випадках, перш ніж кинутися у воду, потрібно швидко оцінити становище і вибрати спосіб надання допомоги. Іноді, якщо випадок трапився біля берега, можна кинути з берега предмет, за який може вхопитися потопаючий: рятівний круг, дошку, мотузку, кінець Олександрова та інш. Якщо поблизу є човен, необхідно використати його. До потопаючої людини підпливають ззаду, якщо це не можливо, то потрібно піднирнути під потерпілого, захопити лівою (правою) рукою під коліно його правої (лівої) ноги, а долонею правої (лівої) руки сильно штовхнути ліве (праве) коліно спереду і повернути потопаючого до себе спиною.
У особи, яку взяли з поверхні води, частіше бувають психічні розлади, викликані страхом. Необхідно зняти з неї мокрий одяг, витерти тіло, дати 15-20 крапель настойки валеріани чи крапель Зеленіна, заспокоїти та зігріти людину (укутати і дати гарячого напою).
Якщо свідомість відсутня (не реагує на звернення та легкі постукування по щоках), але збережені пульсація на сонній артерії та дихання – необхідно надати тілу постраждалого горизонтальне положення з повернутою на бік головою, дати вдихнути через ніс пари нашатирного спирту та провести вищевказані заходи.
Пульс на сонних артеріях перевіряється на рівні щитовидного хряща по черзі з обох боків. Дослідження пульсу на променевій артерії не доцільно, оскільки його відсутність тут ще не свідчить про зупинку кровообігу. Ознаками зупинки дихання є відсутність рухів грудної клітки, руху повітря через ніс та рот.
В разі, якщо свідомість, пульс на сонних артеріях, наявні признаки зупинки дихання відсутні; широкі зіниці, але нема трупних плям, задубіння тіла, необхідно якнайшвидше почати відновлення дихання та кровообігу.
По – перше, спробувати видалити воду з дихальних шляхів. Рідину з них можна частково вивести, трохи піднявши постраждалого за талію так, щоб верхня частина тулуба і голова провисали, або “перегнути ” постраждалого через своє стегно при зігнутій в коліні нозі, одночасно натискуючи на його спину. Ці заходи необхідно проводити у виняткових випадках максимально швидко. Не слід пориватися до видалення всієї рідини або значної її частини, тому що це практично неможливо і потребує багато часу.
На обстеження постраждалого, видалення рідини та підготовку до проведення штучної вентиляції легень є 4-5 хвилин, тому що потім відбудуться незворотні зміни в організмі.

Діяти треба швидко та послідовно:
• 1. Покладіть постраждалого на спину, на тверду поверхню.
• 2. Однією рукою відкрийте йому рота, пальцями іншої руки, загорнутими у салфетку або носову хустинку, видалити з порожнини рота пісок, мул та інші інорідні тіла.
• 3. Рукою, підкладеною під потилицю, максимально розігнути хребет в шийному відділі (не потрібно робити, якщо є підозра на пошкодження цього відділу хребта), за підборіддя висуньте вперед нижню шелепу, утримуючи її в такому положенні однією рукою, другою стисніть крила носа.
• 4. Наберіть повітря у свої легені, щільно охопіть відкритий рот пацієнта та зробіть пробне вдування повітря в його легені. Одночасно “краєм ока” контролюйте підіймання грудної клітки, якщо воно є – продовжуйте. У випадку, якщо грудна клітка не підіймається, або підіймається надчеревна ділянка, повторіть все з пункту №2. Якщо щелепи постраждалого сильно стиснуті або є пошкодження щелепи, язика, губ, проводять штучну вентиляцію не методом “рот в рот”, а “рот в ніс”, затискуючи при цьому не ніс, а рот. Кількість вдувань – 16 – 20 за хвилину.
• 5. Для зовнішнього масажу серця розташуйтесь з боку від хворого; основу долоні однієї кисті руки покладіть вздовж передньо-нижньої поверхні грудини, основу другої долоні впоперек першої, розігніть руки в ліктьових суглобах. Робіть ритмічні поштовхи всією масою тулубу, зміщуючи грудини в напрямку до хребта з частотою 80-100 рухів за хвилину. Ознакою правильності виконання закритого масажу серця є наявність пульсових поштовхів, синхронно з натискуванням на грудину, на сонних артеріях.
• 6. У випадку, коли рятувальник один, співвідношення кількості вдувань до натискувань на грудину 2 : 15, якщо рятувальників двоє то 1 : 5.
• 7. Через кожні 2 хвилини серцево-легеневу реанімацію необхідно на декілька секунд припинити для перевірки, чи не з’явився пульс на сонних артеріях. Масаж серця та штучну вентиляцію легень необхідно проводити до відновлення дихання, пульсу, звуження зіниць, покращення кольору шкіри. В тих випадках, коли протягом 30-40 хвилин, не зважаючи на правильно проведену реанімацію, змін у стані хворого немає, або з’являються трупні плями, задубіння, реанімаційні заходи припиняються.